У Бродах відкрили Алею Слави загиблим військовим авіаторам2 травня у місті Броди в авіаційній військовій частини Збройних Сил України вшанували пам’ять військових льотчиків, які рік тому загинули на Донеччині, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України.

Військовослужбовці відкрили стели Алеї Слави, вкриті парашутами. Отець Богдан Вихор освятив комплекс і окропив його свяченою водою, а рідні та близькі загиблих льотчиків поклали Гірлянду та квіти до меморіального знаку.

2 травня та 24 червня 2014 року бродівська авіаційна бригада втратила своїх кращих офіцерів. Молодими життями захищаючи Вітчизну пожертвували мужні патріоти рідної землі підполковники Руслан Плаходько, Олександр Сабада, Сергій Руденко, Андрій Бєлкін, майори Микола Топчій, Дмитро Шингур, Руслан Мазунов та капітан Ігор Грішин.

 

 

 

 

В останню неділю серпня, парафія Пресвятої Богородиці Володарки України, яка розташовується в мікрорайоні «Червоні казарми» м. Бродів, відсвяткувала храмовий празник. Божественну літургію очолив Правлячий Архиєрей Михаїл Колтун, який освятив місце під будову нового храму. Нова святиня буде місцем молитви військовослужбовців, членів їхніх родин та усіх бродівчан приналежних до цієї парафії.

 

У полку армійської авіації, що дислокується у м. Броди, в останню суботу серпня, відзначили День авіації України. Урочистості відбулися на аеродромі, що знаходиться поблизу міста. У святі взяли участь: Преосвященний Михаїл Колтун, єпископ-керівник капеланського служіння, о. Любомир Яворський, заступник керівника, о. Богдан Вихор, капелан військової частини авіаторів та декан Бродівського деканату УГКЦ о. Степан Макар.

 

Блаженніший святослав та Кир Михаїл Колтун

12 липня 2011 року у день Катедрального празника свв. апп. Петра і Павла, Сокальсько-Жовківська єпархія урочисто відзначила 10-ту річницю приїзду Івана Павла ІІ в Україну та проголошення його Блаженним Католицької Церкви. З першим офіційним візитом до єпархії, на свято прибув Блаженніший Патріарх Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, який з Правлячим Архиєреєм Михаїлом Колтуном відслужили подячну Святу Літургію.На це величаве свято прибуло багато священиків з усіх деканатів Сокальсько-Жовківської єпархії,а також і вірних з різних парафій.

Проповідуючи під час спільної молитви, Блаженніший Святослав зазначив: «Сьогодні разом з вами я хотів би відсвяткувати, пригадати 10-ліття приїзду до України Блаженного Папи Івана Павла ІІ, коли ми, на власні очі, могли побачити Петра наших днів та почути його слово… 10 років тому Святіший Отець подарував нам блаженних новомучеників, які подібно як св. Йосафат, своєю кров’ю, запечатали навіки єдність Української Церкви з Апостольським престолом».

 

Кир Михаїл28 березня Преосвященному єпископу Михаїлу Колтуну виповнюється 62 роки. Владика Михаїл розпочав служіння у Церкві ще в підпіллі, а з моменту Її легалізації започаткував чимало нових парафій та висвятив нових священиків. Владика відзначається набожністю до Пресвятої Богородиці, шанує українські традиції та безмежно любить природу. Вислів «святкувати життя» – це один з основних ідейних напрямків його життєдіяльності. Життя – це найбільший дар Господа Бога і тому в ці дні ми святкуємо день народження нашого духовного батька, єпископа Михаїла.

 

Послання до вірних Сокальсько-Жовківської єпархії, священиків, дияконів, монахів, монахинь і семінаристів з нагоди 10-річчя Сокальсько-Жовківської єпархії в Рік відзначення Богопосвятного життя. Життя і служіння Сокальсько-Жовківської єпархії Української Греко-Католицької Церкви

 

В провидінні Божому була і є Українська Греко-Католицька Церква, яка покликана Богом до служіння у Його святій Євангелії. Після тривалих випробувань Церква, до якої ми належимо, зберегла своє Євангельське лице у всіх часах та у всіх історичних обставинах. Наступили нові часи, в яких Церква і люди мають бути свідомими взяти на себе відповідальність у вірі, щоб також і тепер ці Євангельські засади були збережені. Церква свідома цього, куди і як нам прямувати, тому розгортає свої можливості утворюючи нові парафії, Єпархії. Господь покликує на своє жниво Єпископів, священиків, монахів, монахинь та мирян до церковних братств для духовної праці через молитву і жертву, а також усіх людей до активної участі в церковному житті. Церква завжди була і залишається бути наріжним каменем і духовною твердинею людського буття. «Я збудую Церкву і ніякі сили адові її не зруйнують» (Пор. Мт. 16. 18). На цій основі є поставлена Сокальсько-Жовківська єпархія у повному її Церковному вимірі. Ми є покликані до цієї Єпархії, щоб в ній жити і своїм служінням відображати образ Христа, нашого Спасителя, який нас полюбив, віддавши своє життя за наше спасіння.

Ми є створені на образ Божий і в Христі цей образ нам показується. Ми до цього образу маємо уподібнитися, щоб відчути в собі його красу, його багатство, його силу та його цінність. Тому що цей образ є нерукотворний і Божий, тому й Бог дав нам видимий взірець в особі Ісуса Христа, щоб ми приглянулись, полюбили і унаслідували Його. Це для нашого добра, для щастя і благополуччя. Через ці ознаки Божого образу, Його доброти, милосердя, терпеливості, любові, прощення, жертвенності в любові, ми цей образ приймаємо, становимося до Бога подібні, ощасливлюємо себе і досягаємо в цьому вершин досконалості, які приготовив нам Бог.Життя без Бога у грішному світі є тривожним і незрозумілим. Але Господь, що дав нам життя, кличе нас до себе, щоб ми за Ним йшли, щоб ми до нього йшли. І ми, що почуваємося струдженими, Господь успокоїть нас. «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, а я облегшу вас» (Мт. 11. 28). Це значить, що коли будемо удосконалюватись в дорозі до Бога, наслідуючи слова і чесноти християнські, то «все, що попросите, буде вам дано» (Пор. Мт. 7. 7). Тому маємо Доброго Пастиря нашого життя і серед існуючих труднощів «Господь нас виведе на своє пасовище і ніщо нам не бракуватиме» (Пор. Пс. 23. 1).  Церква вийшла з видимого переслідування. В цьому переслідуванні Господь дав силу багатьом перенести безчестя Христа ради для свідчення усім, хто очікував зміни страшних переслідуваних часів. І наша Церква тим має живе свідчення наших новомучеників, яких ми тепер почитаємо на Українських Господніх престолах, єднаючись з жертвою за нашу Церкву для минулих, теперішніх і прийдешніх поколінь. Коли Церква спромоглася вистояти жорстокі переслідування і заборону, то чи ж в теперішніх часах вона не може бути гарантом нашого успіху? Не сумніваймося у своїх успіхах, коли з нами є Господь. Він не дасть, щоб наше життя втрачало сенс. Він є цей, що терпіння перемінює в радість, він цей, що осушує сльози, він є цей, що заступається за вдів, сиріт, за малих і великих. Довірмося нашому Доброму Пастирю, який віддав своє життя за нас, щоб наше життя зробити успішним. Ми дуже цінуємо, якщо хтось з людей жертвував своє життя за нас, що ціною свого життя спасав нас, тому ми йому завдячуємо за наше життя протягом цілого життя. Тим більше Спаситель наш Ісус Христос, що дав нам життя у цьому світі, віддав своє життя, щоб ми мали життя у ньому, щоб ми мали життя у його благородстві, до якого він нас кличе. До такої віри нас закликає Церква, з такою вірою нам жити у Сокальсько-Жовківській єпархії. З вірою, яка єднає нас з Вселенською Церквою, з Апостольським Престолом святого апостола Петра, який був Єпископом Риму. Цією вірою Церква є сильна, бо наріжним каменем її є Христос. Множество її мучеників оправдують і стверджують цю віру, за яку вони віддавали своє життя. Тож нашим завданням, на тепер і майбутнє, є берегти цю віру, яка закликає нас до вірності, до єдності, до любові, навіть ціною життя і смерті.  Знаком Божої любові до нас і до нашого життя є тривалі покликання до посвятного життя в Церкві. В кожному часі Бог покликує і дає через покликаних свідчення віри для багатьох. Свідчення віри в молитвах, в терпіннях, в любові, в Євангельських чеснотах, в стані монашому і священичому. Через призму богопосвятного життя ми бачимо, що Бог опікується Церквою, щоб вона мала Апостольське приємство, яке від нього походить, щоб кожен єпископ був з’єднаний у братній любові з усіма єпископами, які своїм служінням є з’єднані з теперішнім Апостолом Петром – Папою Римським Бенедиктом XVI. Союз братньої любові з Папою Римським є виразником правдивої Церкви Христової. Хто не має цього єднання, слід застановитися. Сам Господь закликає «Щоб усі були одно» (Ів. 17. 21). Наша Церква за вірність братньої любові з Апостольським Престолом заплатила великим випробуванням – переслідуванням від своїх і чужих в минулих часах, а в теперішніх теж з’являються лжеапостоли, які клевещуть на нашу святу Українську Греко-Католицьку Церкву, її Єпископат і священиків, видаючи себе за пастирів. Для таких Католицька Церква говорить, щоб вони покаялися в дорозі земного життя і як любляча мати терпеливо чекає на їх навернення. Великим духовним скарбом Сокальсько-Жовківської єпархії є багато святих відпустових місць, вславлених чудами, зокрема: Сокальська Богородиця, Кристинопільська, Заглинна, Белзька, Підкамінська, Верхратська, Підгорецька і інші. Свідченням нашої віри, і її росту є УГКЦ, Сокальсько-Жовківська єпархія, багато монастирів, монахів і монахинь, і понад 400 храмів, наповнених вірними. Багато побудовано нових храмів і відновлено старих. Розвивають свою діяльність церковні братства, товариства, прицерковні школи і капеланське служіння серед молоді, дітей, в лікарнях, війську, в’язницях, навчальних закладах. Діють школи по підготовці до подружжя. Сокальсько-Жовківська єпархія має можливості до зросту, утворюються нові громади, будуються нові храми і «Слово Боже шириться в житті і зростає (Пор. Дн. 12. 24). Ми всі є відповідальні за нашу віру, Церкву і життя людей, перед людьми, серед яких ми живемо. При всіх труднощах нашого життя не перестаємо покладати свою надію на Бога і Богородицю, на жертви святих наших, що померли, і тих, що живуть, і віримо, що ідучи за Господом, ми ідемо в теперішнє і майбутнє. В майбутнє нашої Церкви, яку Господь веде до своєї слави, в майбутнє нашої Єпархії, до якої нас покликав, щоб ми черпали його благодать для успіху нашого життя, в майбутнє нашої Держави і народу, що Господь веде з неволі до обітованої землі у її духовних і матеріальних достатках. До царства Доброї Новини Господь покликав найперше Пресвяту Пречисту Преблагословенну Діву Марію, яка стала Матір’ю Його, якій Господь довірив себе і Церкву по всі віки. Тим самим Господь довірив нас Пресвятій Богородиці, щоб вона слугувала у його царстві. У його царстві є Сокальсько-Жовківська єпархія і ми всі, що до неї належимо. З такою великою вдячністю до Бога не перестаємо втішатися, що Господь нам дав Богородицю, яка є найуспішнішою в царстві його Доброї Новини. Маючи таке велике запевнення від Бога у Пресвятій Богородиці, поручаємося їй, щоб вона відкрила для нас двері милості своєї і заявилася нам у наших молитвах, бажаннях, потребах успішною слугинею, щоб ми завжди почувалися захищеними і духовно і тілесно обдарованими у Божій благодаті. Щоб і ми стали охочими слугами у Святій Євангелії для нашого добра, добра наших ближніх, Церкви і нашого народу. Щоб і ми удостоїлися жити в радості разом з Пресвятою і Преблагословенною на землі і в небі.

Благословення Всемогутнього Бога †Отця і †Сина і †Святого Духа нехай буде з вами завжди, нині і по всі віки!

† МИХАЇЛ КОЛТУН ЄПИСКОП СОКАЛЬСЬКО-ЖОВКІВСЬКИЙ ПРАВЛЯЧИЙ АРХИЄРЕЙ СОКАЛЬСЬКО-ЖОВКІВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ

 

Дано у м. Жовква при храмі св. свящмч. Йосафата в день Положення Ризи Пресвятої Богородиці

 

 
Герб ЄпархіїКонцентруючи увагу на покликання у Господі, відкривається святий Замисел Божого Провидіння - - Слава Божа у спасінні і освяченні нашому. Відкриття цього святого Замислу є нам усім приготоване і дане у святім Євангелії Ісуса Христа.
Святий пророк Давид говорить в Псалмах: «Я вибрав дорогу велінь Твоїх, якою я ходжу, щоб виконувати заповіді Твої, мій Боже». Для цього цей герб, який став моїм вибором, допомагає мені бути присутнім у святому служінні. А саме:
У центрі герба є трикутна фігура, яка символізує Триєдиного Бога, як такого, що є завжди у центрі уваги.
В центрі цієї трикутної фігури, тобто в середині Триєдиного Бога, є Пресвята Богородиця, яка займає центральне місце у Божому Провидінні і через Котру, Господь Бог приготовив людям їх спасіння і освячення.
Продовжуючи розвивати план Божого Спасіння, провидінням Божим є дати нам свого Єдинородного Сина, який народжується з Пречистої Діви Марії і на гербі є зображений на лонному місці Пресвятої Богородиці.
«Це іду творити волю твою, мій Боже», - Ісус Христос здійснив спасіння наше через свою жертву на хресті. Хресна жертва, символи якої — Хрест, губка, спис - є принесена на землі, про що символізують три горби. Символи цих дійств поміщенні в нижній частині герба, а саме на дні чаші.
На дні чаші тому, що від цього часу і надалі продовжуватиметься приноситися жертва нашого відкуплення в чаші крові Нового Завіту.
Для здійснення цієї спасенної жертви Господь Бог дає «Ключі», що є у правій верхній частині чаші - це ключі священства, єпископства, які дозволяють відкривати цю Тайну, до Неї впроваджувати і залучати людей, бо, так діючи, ми творимо Богові милу жертву, через яку ми отримуємо Спасіння, Визволення, Свободу, про що символізує Тризуб. Він же є гербом нашої християнської держави - України.
Моїм завданням, у формі мого Архиєрейського служіння, про що символізують на гербі хрест, жезл, мантія і мітра є іти, давати і провадити людей до участі у цьому святому Божому Замислі для спасіння і освячення нашого.
Чаша з основними ознаками Божого спасіння, вона же символізує щит віри, від якого відбиваються всілякі інші «правди». Рівно ж, вона (чаша з усіма ознаками), яка є під покриттям Єпископської мантії, символізує про мій вибір.
Розкрита мантія, серед якої видно всі символи, зображує відкриту віру серця, в якій служу моєму народові, від якого я вийшов і до якого я посланий.
Про це говорить жезл, який мені вручено Церквою, щоб пасти Христове стадо.
Жезл поміщений в лівій частині герба, що також говорить про те, щоб, беручи жезл у ліву руку, він став силою моєї немічності (моєї лівиці) і ввів мене у ввірених моєму служінню людей до Правиці Божої, до Христа, якого хресне знамя є у моїй правій руці і знаходиться у правій частині герба.
Слова Христові: «Щоб усі були одно», які поміщені внизу мантії, символізують стежки, щоб я, ходячи ними, беріг Христове стадо і, пам'ятаючи про віддалених, привести, - «щоб було одне стадо і один пастир».
Про це ставлюсь Церквою у молитвах до Богородиці, щоб вберегла її від ворогів наших.
Амінь.
 
casus telefon
casus telefon
film izle
telefon dinleme programı
casus telefon
casus telefon
casus telefon
telefon dinleme
casus telefon